Статут громади як інструмент реального народовладдя: інтерв’ю з Надією Палош
Статут громади як інструмент реального народовладдя: інтерв’ю з Надією Палош
У сучасному світі, де децентралізація підсилює роль громад, Статут стає ключовим інструментом народовладдя. Щоб зрозуміти його сучасне значення та потреби громади, ми поспілкувалися із Надією Палош – заступницею Зарічанської сільської голови та співкоординаторкою робочої групи з розробки проєкту Статуту Зарічанської сільської територіальної громади.
Що турбує Зарічанську громаду: від безпеки до інвестицій
Наше інтерв'ю розпочалося з обговорення найактуальніших проблем, що хвилюють мешканців Зарічанщини.
«Найбільше мешканців Зарічанської територіальної громади сьогодні хвилюють питання безпеки та підтримки військовослужбовців і їхніх родин, створення нових робочих місць, розвитку місцевого бізнесу та залучення інвестицій, – зазначає пані Надія. – Важливими для громади є підтримка молоді, створення можливостей для її самореалізації, благоустрій населених пунктів, охорона довкілля та залучення грантових коштів для реалізації проєктів розвитку». Цей перелік чітко демонструє багатовекторність викликів, з якими стикається громада, і водночас окреслює потенційні напрямки для відображення у Статуті.
Громадська активність: між ентузіазмом та викликами часу
Переходячи до питання участі мешканців у житті громади та стану місцевої демократії, Надія Василівна відзначила як позитивні тенденції, так і існуючі перешкоди.
«Мешканці Зарічанської територіальної громади загалом беруть активну участь у громадському житті, особливо у вирішенні питань благоустрою, підтримці закладів освіти, проведенні благодійних і волонтерських заходів, а також у допомозі Збройним Силам України», – розповідає заступниця голови.
Вона також назвала ключові чинники, які перешкоджають повнішому залученню громадян: «...обмеженість вільного часу через зайнятість у сільському господарстві, підприємництві та трудову міграцію; наслідки воєнного стану, які змінили пріоритети багатьох громадян; недостатній рівень громадянської активності окремих категорій населення; переконання частини мешканців, що їхня думка не завжди може вплинути на прийняття рішень». Це показує, що для підвищення рівня місцевої демократії необхідні цілеспрямовані зусилля з інформування, спрощення процедур та підвищення довіри.
Статут майбутнього: об'єднуючий, інклюзивний, дієвий
Центральною темою нашої розмови стало бачення майбутнього Статуту громади. «Ми прагнемо, щоб Статут став документом, який об'єднує громаду, – наголошує Надія Василівна. – Щоб кожен житель знав, як долучитися до вирішення місцевих питань, а влада мала чіткі й прозорі правила взаємодії з людьми. Це основа довіри, партнерства та спільної відповідальності за майбутнє громади. Адже сильна громада починається з активних людей, які мають можливість бути почутими».
Особливий акцент Надія Василівна зробила на інклюзивності та багатоканальній комунікації. «Статут має гарантувати рівні можливості для участі всіх мешканців у житті громади незалежно від віку, стану здоров'я чи соціального статусу, – підкреслює вона. – Доцільно передбачити механізми залучення молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та представників національних меншин до консультативно-дорадчих органів, громадських обговорень, робочих груп і місцевих ініціатив».
Для Зарічанської громади вкрай важливою є ефективна комунікація. «Для Зарічанської громади доцільно передбачити у Статуті принцип «багатоканальної комунікації», – пояснює пані Надія. – Це означає, що важливі питання можуть обговорюватися одночасно через: особисті зустрічі в старостинських округах; офіційний сайт громади; офіційні сторінки в соціальних мережах; електронні консультації та опитування; месенджери або інші канали інформування, які використовує громада».
Громада майбутнього: візія та роль Статуту
Розмірковуючи про майбутнє Зарічанської громади, Надія Василівна Палош малює чітку і надихаючу картину: «Зарічанська громада - це сучасна, згуртована та самодостатня громада, у якій комфортно жити, працювати, навчатися й виховувати дітей». Вона переконана, що саме Статут відіграє ключову роль у досягненні цієї візії: «Статут має стати дієвим інструментом, який сприятиме сталому розвитку громади та підвищенню якості життя її мешканців». Лише такий Статут, створений за принципами відкритості та з урахуванням думки мешканців, зможе стати справжнім інструментом реального народовладдя.
Проєкт «Статут громади як інструмент реального народовладдя» реалізується ГО КАПЛ «Вестед» спільно з Юридичним факультетом УжНУ, НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва та ГО «Грасрутс інститут» у партнерстві з Ужгородською, Іршавською міськими, Кам’янською та Зарічанською сільськими територіальними громадами за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
