Зарічанська громада
Закарпатська область, Хустський район

Безпечна вода – запорука здоров’я!

Дата: 04.04.2024 16:08
Кількість переглядів: 33

Безпечна вода – запорука здоров’я!

Фото без опису

 

            На території Зарічанської територіальної громади   відсутнє централізоване водопостачання і в якості джерел питного водопостачання використовуються так названі нецентралізовані джерела: громадські чи індивідуальні криниці (шахтні або трубчасті колодязі), каптажі.
            Найбільш поширені шахтні колодязі. Це інженерні споруди, що використовують для прийняття невеликої кількості води від безнапірних водоносних шарів, а саме, для забору ґрунтових вод, які залягають на невеликій глибині (не більше 20 м).

            Каптаж джерела – це інженерна водозабірна споруда, призначена для збирання   джерельної води в місцях її довільного виходу на поверхню, таких джерел в межах Зарічанської громади одиниці.

            Враховуючи, що шахтні колодязі забирають ґрунтові води, які недостатньо захищені шарами вище лежачих геологічних порід, має місце висока вірогідність забруднення води як мікробіологічними збудниками, так і різними хімічними сполуками. З огляду на зазначене, при виборі місця розміщення колодязя, як джерела питного водопостачання, необхідно дотримуватися правил, які читко прописані в державних санітарних правилах: ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»
Насамперед:

  • Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту а також не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод
  • Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
  • Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

 

            Також необхідно дотримуватися санітарних правил при влаштуванні шахтних колодязів:

  1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
  2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
  3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
  4. У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5- 6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна  з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
  5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
  6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2-0,3м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр.
  7. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби.
  8. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
  9. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2м і шириною 1м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2м на основі з щебню товщиною 15-20см та з ухилом від колодязя.

 

              З метою запобігання забрудненню води в колодязі та виникненню, пов’язаних з цим інфекційних захворювань, не менш важливе дотримання правил експлуатації колодязів:

 

  •  територія поблизу криниці повинна утримуватись в чистоті, вода відводитись, лід сколюватись;
  • не дозволяється підйом води відрами, які приносяться населенням, черпати воду з громадського відра принесеними з дому ківшами, тобто повинно бути відро загального користування;
  • не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка криниці. Чистка проводиться за рахунок того органу, на балансі якого знаходиться криниця;
  • після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція із залученням фахівців спеціалізованих підприємств та установ;
  • необхідно проводити регулярне очищення не менше 2-х разів на рік (весною та восени), а також за результатами лабораторних досліджень;
  • криниці з непридатною для пиття водою, а також ті, які не використовуються населенням для поливу або пожежних потреб, повинні бути ліквідовані;
  • керівники господарюючого органу, на балансі якого знаходиться криниця, повинні закріпити відповідальну особу за утриманням криниці в належному санітарно-технічному стані, прилеглої території.
  • На кожний колодязь чи каптажу джерела в обов’язковому порядку повинен бути оформлений Санітарний паспорт .
  •  Періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел.
  • Власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження.
  • Скорочений лабораторний контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними та органолептичними показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон.

 

З повагою: Хустське районне управління

Головного управління  Держпродспоживслужби

в Закарпатській області.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь