Протидія торгівлі людьми

Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:

- вербування;

- перевезення;

- передача;

- продаж;

- усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;

- використання у військових конфліктах;

- залучення до злочинної діяльності;

- трансплантація чи насильницьке донорство;

- примус до заняття проституцією;

- рабство і ситуації, подібні до рабства;

- примусова праця;

- залучення в боргову кабалу;

- використання шантажу, погроз, насильства.

      Саме тому щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи.

  Небайдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні – запорука успішної боротьби з проблемою.

   Торгівля людьми заборонена і карається законом України за ст.149 Кримінального кодексу України.

Для отримання допомоги чи консультації телефонуйте за вказаними телефонами:

   • 1547 – Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

   • 102 – Гаряча лінія Національної поліції України.

   • 0 800 213 103  ̶ Контактний-центр системи безоплатної правової допомоги.

   • 527 – Гаряча лінія з протидії експлуатації.

   • 116 123 –  Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

   • 116 111 –  Національна дитяча гаряча лінія.

Торгівля людьми: Що робити, якщо ви стали свідком, і куди звертатися за допомогою?

    Негайно повідомте поліцію: Якщо ви стали свідком факту торгівлі людьми або маєте підозри про такий факт, негайно телефонуйте в місцевий номер екстреної допомоги або до поліції. Надайте всю доступну інформацію, яка може допомогти в затриманні зловмисника та сприяти розслідуванню.

   Залишайтесь на безпечній відстані: Намагайтесь залишатися на безпечній відстані від злочинців та зберігайте особисту безпеку. Не підходьте близько до місця злочину чи потенційних підозрюваних.

   Запам'ятовуйте деталі: Спробуйте запам'ятати якомога більше деталей про злочин, такі як зовнішність злочинців, будь-які ідентифікаційні ознаки, державні номери транспорту тощо. Ці деталі можуть бути цінними у розслідуванні.

   Не втручайтесь безпосередньо: Уникайте безпосередньої конфронтації з злочинцями, так як це може бути небезпечним для вас і для постраждалої особи. Допоможіть поліції виконати свої обов'язки щодо захисту та розслідування.

Куди звертатися за допомогою?

 Поліція: Першим кроком завжди повинно бути звернення в поліцію. Вони мають необхідний досвід і ресурси для розслідування та припинення торгівлі людьми.

   Громадські організації: Існують громадські організації, які спеціалізуються на допомогу жертвам торгівлі людьми. Вони можуть надати правову та психологічну підтримку, а також допомогти в організації захисту та надання притулку.

   Гарячі лінії: Багато країн мають спеціальні «гарячі» лінії, на які можна повідомити про підозру торгівлі людьми або отримати консультацію.

Контактні номери телефонів для звернень:

   • Національної поліції України 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції);

   • Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15 47;

   • Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00;

   • Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України), +38 (044) 238-16-57, +38 (044) 238-18-24, email: cons_or@mfa.gov.ua.;

   • Департаменту боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - +38(0800) 500-202;

   • Укрбюро Інтерполу - +38(044) 256-12-53;

Як розпізнати небезпеку для дітей в Інтернеті та що робити батькам

   У межах інформаційної кампанії до Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми, який відзначається 30 липня, Мінсоцполітики за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» SURGe підготовлено серію рекомендацій про те, як розпізнати потерпілих від торгівлі людьми та допомогти їм.

   У цьому матеріалі – про те, що важливо знати батькам для безпеки їхніх дітей онлайн. Ми розкажемо про ознаки в поведінці дітей, які можуть викликати занепокоєння; поради, які батьки можуть дати своїм дітям, щоб вберегти їх від онлайн-зловмисників; а також наведемо базові рекомендації, як вчити дитину безпечної поведінки в інтернеті.

   У 2021 році Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 156-1 – домагання дитини для сексуальних цілей визнано кримінальним правопорушенням.

   Зазвичай таке домагання здійснює дорослий. Проте не виключено, що він чи вона можуть використати інших дітей, як незнайомих особисто з потенційними потерпілими, так і їхніх друзів.

   Наприклад, зловмисники можуть дружити з дитиною протягом місяців і навіть років, щоб перестати сприйматися як незнайомці та завоювати довіру. Причому це може бути спілкування як під власним ім’ям, так і створення фальшивого профілю від імені ровесника дитини. Можуть погрожувати зашкодити собі або дитині та її родині, вдаватися до емоційного шантажу.

   Тому батькам варто стежити за поведінкою дитини онлайн. Ознаками, які можуть викликати занепокоєння, є:

   - дитина не хоче відповідати на запитання, з ким вона спілкується онлайн;

   - виглядає розсіяною або засмученою, тихішою та сумнішою або навпаки, більш різкою, ніж зазвичай;

   - постійно в телефоні, при появі батьків перемикає екрани;

   - дитина отримує подарунки без приводу поштою або кур’єром;

   - в лексиконі з’явилися слова з сексуальним підтекстом, які не відповідають віку та звичкам дитини.

   Також батькам варто вчити дитину безпечної поведінки в інтернеті з того віку, коли вона навчилася ним користуватися. Зокрема:

   - самим ознайомитися з платформами соціальних мереж і додатками, якими користуються їхні діти;

   - обговорити питання онлайн-безпеки, анонімності, вікових обмежень (якщо батьки не повністю володіють такою інформацією, то існує низка тренінгів для дітей з цих питань, які можна разом переглянути та обговорити);

   - обговорити тему завершення спілкування та блокування контактів, якщо дитина відчуває небезпеку;

   - нагадувати дитині – якщо вона вважає, що зробила помилку, може звернутися до батьків в будь-який час та попросити про допомогу;

   - обмежувати використання телефонів пізно вночі;

   - створити сімейне «безпечне слово», яке означатиме приховане прохання про допомогу.

   Поради, які батьки можуть дати своїм дітям перед школою, щоб вберегти їх від онлайн-зловмисників:

   - не повідомляти в мережі свої особисті та контактні дані;

   - не публікувати чи надсилати фото, якими не поділилися би з усіма в класі;

   - стежити на налаштуваннями конфіденційності при заповнені онлайн форм;

   - пам’ятати про ризики безкоштовних публічних мереж Wi-Fi (викрадення особистої інформації, вірусна атака, можливість стеження за пристроєм тощо).

   Важливо: якщо ви виявили ситуацію, яка видається вам небезпечною для дитини, телефонуйте 102 або на Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545 (далі обрати цифру 3).

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

   Термін "торгівля людьми" передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

 Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

    -незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

   - молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

   -сільське населення;

 -  внутрішньо переміщені особи;

   -іноземні громадяни – трудові мігранти;

   -особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

 -  бідні, малозабезпечені особи;

  - особи з проблемами психічного здоров'я.

 Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

    жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

   чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);

   діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

  ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ - ЗЛОЧИН, ЗА ВЧИНЕННЯ ЯКОГО В УКРАЇНІ ПЕРЕДБАЧЕНО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СТРОК ДО 15 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.

   ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ Є ТРЕТІМ ЗА ПРИБУТКОВІСТЮ ВИДОМ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПІСЛЯ ПРОДАЖУ ЗБРОЇ ТА НАРКОТИКІВ.

   Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

   1) Примусова праця - будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

  Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

   недобровільний характер роботи;

    відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;

   робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;

    погані умови проживання;

   повна залежність від експлуататора;

   примусова консумація.

   2) Рабство - стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

   3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану – це

   а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видають заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;

   б) будь-який інститут чи звичай, через який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

   4) Сексуальна експлуатація - використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

Ознаки сексуальної експлуатації:

    недобровільний характер роботи;

    неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

   5) Використання у порнобізнесі - діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

   6) Примусова вагітність – це

   а) посягання на волю, життя та здоров'я жінки, пов'язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного.

   б) використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

   7) Вилучення органів людини - вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

   8) Проведення дослідів над людиною без її згоди - незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров'я.

   9) Використання у жебрацтві - організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

   10) Втягнення в злочинну діяльність - Передбачає дії, пов'язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

   11) Використання у збройних конфліктах - використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов'язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо.

   12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - взяття на виховання в сім'ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

   13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

   В Україні створено законодавчу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України "Про протидію торгівлі людьми", розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.