с.Вільхівка та Нижне Болотне
Вільхівка – село в Іршавському районі Закарпатської області. У південно-західному напрямі від Вільхівки, в урочищі Галині Гори – поселення епохи неоліту. Закарпаття є третім місцем у Карпатському басейні, де відомий обсидіан – природний матеріал вулканічного походження, яким торгували первісні люди. Сірий і чорний обсидіан відомий тут з ХІХ століття. Обсидіан виявили під час опису експонатів музейного фонду. І це змінило чимало. Сьогодні музей став єдиним в Україні власником археологічного експонату, вік якого сягає 8 тисяч років.
Вперше Вільхівка згадується в писемних джерелах другої половини XVI століття. Село було відоме як центр гончарного промислу. Вільхівка – до 1945 року називалась Ельвеш.
У 1751 р. згадується дерев’яна церква з двома дзвонами, оздоблена старими образами, мальованими на дошках та полотні. В 1775 р. говорять про дерев’яну церкву, збудовану вірниками в 1574 р. на подарованій ділянці. Тепер в селі на високому схилі стоїть мурована базилічна церква. Над входом дві дати: 1846 – рік завершення будівництва та дата останнього ремонту у 1981 р.
У 1910 році в селі жило 1255 жителів, в основному українці, зі значною німецькою меншиною. Уродженцем села є заслужений майстер народної творчості України Газдик Василь Іванович.
Нижнє Болотне – село, розташоване розташоване біля підніжжя невеликих підвищень Городище та Горбок. На схід від села протікає річка Шардик – ліва протока Боржави.
З давніх давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію. В працях Василя Михайловича Керечанина – кандидата історичних наук про походження назви села Нижнє Болотне читаємо: «Перебрали наші предки цю назву від річки Шардик. Річка в свою чергу одержала назву від місцевості, звідки бере початок. Місцевість цю називали «Шар дикої землі». Саме тут брали початок перші струмочки річки, скорочена назва якої – Шардик. У процесі мадяризації слов'янських назв населених пунктів Закарпаття був перейменований Нижній Шард.
Довідкою обласного державного архіву засвідчено, що с.Нижній Шард перейменоване на Нижнє Болотне Указом Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1947 року.
Перша згадка про село Нижній Шард з'явилася в 1351 році. Важливе місце в історії села мають події, пов'язані з приходом у Закарпаття дикої монголо-татарської навали. По своєму відважно і винахідливо діяли селяни Нижнього Шарду. На околиці села у густому пралісі наспіх спорудили собі тимчасові помешкання. І чуття підказало їм вірні дії. Монголо-татари пограбували і спалили село, але всі його мешканці залишилися живими, а та місцевість, де вони мали тимчасові помешкання, дістала назву Новоселиця.
Справжньою окрасою села завжди була греко-католицька церква. За переказами старожилів в самому центрі села стояла колись невелика дерев'яна церква. Зараз на її місці стоїть хрест. Нова велика Михайлівська церква була збудована на початку 19 століття. А також у Нижньому Шарду завжди була церковно-приходська школа.
В селі Нижнє Болотне є кілька джерел дуже смачної питної води, криниці – це Дубляк (під дубами), Чиргів, Джублик, Мурянькова криниця.
У 2002 році село відзначилося подіями, пов'язаними з об'явленням Матері Божої в урочищі Джублик двом дівчаткам з Нижнього Болотного Альоні Куруц та Мар'яні Кобаль. На даний час це місце визнано місцем відпусту та молитви і сюди з'їжджаються тисячі паломників з України та цілого світу, щоби помолитися до Богородиці.
Зараз в урочищі засновано греко-католицький монастир Собору Пресвятої Богородиці, тут побудовано літню відпустову церкву Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці і два монастирі (чоловічий з каплицею Серця Христового та жіночий з каплицею Пресвятої Родини). Над джерелом об'яви Богородиці збудували дерев'яну каплицю. Зі Львова до Джублика встановлено найдовшу у світі Хресну Дорогу. При монастирі функціонує готель і будинок для паломників із каплицею Івана Хрестителя.
Щомісяця 26-27 числа тут відзначають відпустові дні, відповідно, відбувається проща, в серпні сюди з'їжджаються тисячі паломників з України та інших країн світу, оскільки кожного року з 24 по 27 серпня тут проводиться з'їзд християнської молоді.
Урочище Джублик на Закарпатті є об'єктом новітнього паломництва для християн не лише України, а й з багатьох країн світу (переважно Польща, Чехія, Словенія, Румунія), відноситься до єпархії УГКЦ.
