с.Гребля

Гребля – село розташоване на південному заході Іршавського району Закарпатської області. Перша згадка 1490 р. Село виникло при водяному млині, збудованому на природному річковому порозі, який дає перепад води у 40-50 см. При будівництві дерев'яного млина зразу же зробили і дерев'яну греблю із шлюзом та широким лотком, що направляв воду на нижньобійне колесо, у Боржаві досі збереглися дубові палі завтовшки 35-40 см. У млині не тільки мололи зерно, а й виготовляли олію. Спершу село відоме як «Фелшів Корослов», тобто «Верхні Карасі» («Верхній Караслов»).

Перші поселенці були із села Тарпи, яке знаходилось на території теперішньої Угорщини. Цю місцевість вже відтоді стали звати «Зачарована долина». Кругом цієї долини невисокі гори, а в низині прекрасні ріки. Здебільшого перші поселенці займалися рибальством, так як річки були багаті на різні види риби. В архівах значиться, що село називали Верхній Караслов. Назва започаткована, як згадують перекази, від назви риби карась, яка водилася в річці.

З кожним роком населення села збільшувалось, але стара річка Боржава виходила з берегів і часто знищувала поселення. Тоді люди стали вибирати місця свого поселення на природніх підвищеннях, щоб повені не завдавали їм шкоди. Чотирнадцять родин поселилось між лівим берегом старого русла Боржави та правим берегом Малої Синявки. Це село стали звати Греблею. Назва села походить від того, що люди будували греблі, аби їх домівки не змивала вода. І для покращення життя селян прокопали канал від річки Боржави до річки Мала Синявка завдовжки близько 800 метрів.

Першу згадку про поселення Верхній Караслов знаходимо в письмових джерелах 1490 р. Зокрема в архівних документах згадується , що саме в 1490 році за розпорядженням володаря цих земель було проведено перепис підпорядкованих йому володінь з метою упорядкування і накладення феодальних повинностей. Графські переписувачі і записали в податкові книги відомості про село. Було це невеличке, в кілька хатин поселення, що розташовувалося на лівому березі старого русла річки Боржава. Тепер ця місцевість знаходиться метрів 500-600 на захід від Греблянської електропідстанції. У ті давні часи це поселення мало назву «Полянка».

У 1797 р. в селі була дуже тісна стародавня дерев’яна церква, а фара була вкрита соломою. Розповідають, що найдавніша церква стояла в місцевості «Церквище», а остання дерев’яна церква стояла біля північного фасаду теперішньої мурованої з каменю базилічної церкви.

Церква, що була нібито збудована італійцями з 1841 по 1846 p., має бароковий декор на всіх фасадах, оригінальне художнє вирішення вежі і розкішний бароковий стінопис у інтер’єрі.

На території села розвідані мінеральні та термальні сірководневі джерела та поклади природнього газу.